Дарницький районний суд Києва 10 серпня відмовив підприємиці, яка вимагала від ПриватБанку повернути 372 000 гривень. Ці гроші зникли з її рахунку після дзвінків шахраїв, які представлялися працівниками банку, — і суд не знайшов у діях фінустанови порушень. Про рішення повідомляє Інформатор.
Жінка звернулася до суду ще 2 червня 2026 року. Вона користується послугами ПриватБанку і як фізична особа, і як ФОП. За її словами, 12 листопада 2025 року невідомі зателефонували їй, назвалися співробітниками банку й переконали, що грошам начебто загрожує небезпека. Так шахраї отримали можливість впливати на її дії в банківських сервісах.
У підсумку з рахунку та картки клієнтки провели чотири платежі на загальну суму 372 000 гривень: на 90 000, 82 000, 100 000 та 100 000 гривень. Усі операції мали призначення «поворотна фінансова допомога». Підприємиця вимагала відновити стан рахунків, повернути списані кошти та скасувати нараховану заборгованість разом із процентами й штрафами.
ПриватБанк повністю заперечив проти позову. У відзиві представник банку наголосив: усі операції провели після належної авторизації клієнтки — із застосуванням фінансового номера телефону, OTP-підтверджень, мобільного застосунку та кваліфікованого електронного підпису.
Дослідивши матеріали, суд встановив, що 12 листопада 2025 року авторизації здійснювалися за логіном, який відповідає фінансовому номеру позивачки, з пристрою iPhone, з її IP-адреси та через OTP/мобільний застосунок. Журнали змін PIN-кодів і фінансового номера не зафіксували жодних змін у період спірних операцій. Тож суд дійшов висновку, що сам факт телефонного впливу невідомих не свідчить автоматично про вину банку.
За підсумками розгляду суд відмовив у всіх вимогах: не визнав неналежним виконання ПриватБанком обов'язків із безпеки дистанційного банкінгу, не стягнув 372 000 гривень і не скасував заборгованість — якої на момент розгляду вже не було, адже кредит закрили ще 30 грудня 2025 року. Наявність кримінального провадження за заявою клієнтки, зазначив суд, сама по собі не доводить вини банку. Рішення можна оскаржити в Київському апеляційному суді протягом 30 днів.
Що робити, якщо телефонують «з банку»
Ця справа — нагадування, що відповідальність за підтвердження операцій зазвичай лягає на власника рахунку. Щоб не втратити гроші, дотримуйтеся простих правил:
- Ніколи не повідомляйте коди з SMS, пароль від Приват24, CVV-код чи PIN-код картки. Справжні працівники банку їх не запитують.
- Якщо кажуть про «загрозу втрати грошей» і просять щось терміново зробити — покладіть слухавку та зателефонуйте до банку самостійно за офіційним номером, вказаним на картці.
- Не підтверджуйте операції, яких ви не ініціювали, навіть якщо співрозмовник дуже переконливий.
- Якщо гроші вже списали — одразу зверніться до банку із заявою про блокування та повідомте про шахрайство в поліцію.
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї прикриваються петиціями про Героїв: чим ризикують українці, які підпишуть.