Нова хвиля шахрайств накрила українців: злочинці "наварюють" мільярди

Знайомий голос у голосовому повідомленні, "працівник банку" на іншому кінці слухавки або відео відомої людини, яка нібито радить інвестувати — усе це може бути частиною однієї шахрайської схеми. У 2026 році зловмисники активно використовують штучний інтелект, щоб швидше створювати й поширювати такий контент і підлаштовувати обман під конкретну людину, повідомляє РБК-Україна.

Головна зміна полягає не в тому, що ШІ вигадав нові способи крадіжки, а в тому, що старі прийоми стали значно переконливішими. Зловмисники можуть клонувати голоси, створювати фото та відео, автоматизувати листування й налаштовувати чат-боти, які імітують служби підтримки.

Збитки зросли на чверть попри меншу кількість атак

За даними Національного банку, кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% — до 256 тисяч. Водночас сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції збільшилася на 30% — до 5 536 грн.

Тобто шахраї крадуть рідше, але набагато більше. Причина — саме в технологіях: тепер зловмисники точніше підлаштовують обман під конкретну людину і виманюють більші суми за один раз.

Схема №1: клонування голосу

Шахраї зламують акаунт людини, беруть її відкриті аудіо- та відеозаписи з соцмереж, публічних виступів чи голосових повідомлень і за допомогою нейромереж створюють повідомлення, яке майже ідентично відтворює тембр, інтонацію та манеру мовлення. Далі зі зламаного акаунта розсилають голосові прохання "терміново перекинути гроші" друзям, родичам чи колегам.

Як розповіла керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталія Фіголь, банк вже фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах такі згенеровані ШІ голосові повідомлення. Кіберполіція зазначає, що випадки клонування голосу поки не мають масового характеру, але вже трапляються.

Розпізнати обман допомагають не особливості голосу, а поведінка співрозмовника: категорична терміновість, уникнення уточнювальних запитань, короткі фрази з посиланням на "надзвичайну ситуацію". Якщо виникли сумніви — самостійно перетелефонуйте людині за відомим вам номером.

Схема №2: фейковий "банкір"

Не всі атаки у 2026 році пов'язані з дипфейками. Зловмисники й надалі телефонують від імені працівників банку, мобільних операторів, поліції чи НБУ. Небезпека зростає, коли прийоми поєднуються: дзвінок може завершитися фішинговим посиланням або встановленням програми віддаленого доступу (ШПЗ/RAT).

Після цього шахраї проводять операції з банківського застосунку без відома клієнта або змушують його власноруч переказати гроші на "безпечний" чи "резервний" рахунок.

Схема №3: NFC Relay

Одна з технічно найскладніших схем, яку цьогоріч фіксував ПриватБанк, — NFC Relay-атаки. Під приводом "оновити банківський застосунок" або "перевірити безпеку" людину переконують завантажити сторонню програму, а потім просять прикласти картку до смартфона та ввести PIN-код.

Так шахраї дистанційно отримують доступ до платіжних даних і можуть знімати гроші в банкоматах або розраховуватися в магазинах. Банк ніколи не просить завантажувати сторонні файли з месенджерів або прикладати картку до смартфона для "сканування".

Схема №4: фейкові інвестиції та дипфейки

Найпоширенішими залишаються псевдоінвестиції в криптовалюту, акції міжнародних компаній, дорогоцінні метали та біржову торгівлю. Шахраї створюють сайти, які візуально імітують легальні фінустанови, показують вигадані прибутки та переконують постійно збільшувати вкладення.

Окремо зловмисники використовують ШІ, щоб створювати відео та зображення відомих людей, які нібито щось сказали або зробили. Такий контент швидко поширюється в соцмережах і спрямовує жертву на фальшиву інвестиційну платформу.

Схема №5: фейкова держдопомога

Ще один популярний привід — пропозиція отримати "державну або міжнародну фінансову допомогу" у зв'язку з воєнними діями. Людину спонукають перейти на підроблений сайт і ввести реквізити картки та паролі від інтернет-банкінгу.

Як захиститися від шахраїв

Фахівці радять зупинятися перед будь-яким переказом грошей або передачею даних. Ось що допоможе не стати жертвою:

• Не переходьте за підозрілими посиланнями та не вводьте дані картки на незнайомих сайтах.
• Ніколи не повідомляйте паролі, SMS-коди підтвердження та PIN-код картки.
• Встановлюйте застосунки лише з офіційних джерел — App Store або Google Play.
• Перевіряйте зображення й відео через зворотний пошук у Google.
• Якщо "родич" терміново просить гроші — перетелефонуйте йому за відомим номером.

Підозрюєте шахрайство — негайно звертайтеся до свого банку та Кіберполіції.

Раніше портал Знай повідомляв, шахраї змусили 13-річну доньку військового винести з дому понад 2,5 млн грн.

Також наш портал інформував, пенсіонери втрачають гроші через одну деталь, про яку не попереджає ПФУ.