Більшість українських міст усе ще живе серед сірих багатоповерхівок радянського зразка — легендарних «хрущовок». Їм давно минув «термін придатності»: замість запланованих 25–30 років вони простояли понад пів століття. Сьогодні ці будинки — не просто частина міського пейзажу, а й потенційна загроза для мешканців.

Як пояснює голова парламентського комітету з питань регіонального розвитку Олена Шуляк, «бетон у більшості хрущовок втрачає міцність, арматура кородує, стики між панелями розгерметизовуються. Звідси — тріщини, просідання ґрунту, аварійні під’їзди». До того ж такі будівлі абсолютно не відповідають сучасним стандартам енергоефективності й безпеки.

Мешканці старих будинків фактично «гріють повітря» — їхні рахунки за опалення у два рази більші, ніж у мешканців новобудов. А утеплення фасадів або заміна комунікацій часто не рятують: конструкції просто зношені.

Хрущовка, під'їзд, скріншот: YouTube

Попри чутки про «масове знесення», влада не планує виселяти українців із хрущовок. Натомість у Раді готують державну програму реновації — поступового оновлення житла без переселення людей.

Популярні новини зараз

Росія готує нові серійні атаки: українців попередили про високу небезпеку

Тисячі пенсіонерів залишаться без виплат: стареньких попередили

В Україну суне потепління до +22, діставайте футболки: синоптик назвав точні дати "бабиного літа"

Осінніх канікул не буде: школярам доведеться навчатися без перерви на відпочинок

Показати ще

Йдеться про утеплення будинків, заміну інженерних мереж, перепланування квартир для зручності, добудову поверхів (де це технічно можливо), а також облаштування дворів і фасадів. Такий підхід дозволить продовжити життя будинків ще на 20–30 років і збереже соціальну стабільність у районах, де більшість мешканців — літні люди.

Законопроєкт №6458, ухвалений у першому читанні ще у 2022 році, закладає основи комплексної реконструкції кварталів. Йдеться не лише про ремонт будинків, а й про оновлення всієї інфраструктури: доріг, дитсадків, шкіл, інженерних мереж.

Хрущовка, фото: Unian

Знесення можливе лише у виняткових випадках — після технічного обстеження й енергоаудиту. Будь-яке оновлення житла здійснюватиметься лише за згоди щонайменше 75% мешканців, наголошує Шуляк.

Наразі документ готують до другого читання, з урахуванням воєнних реалій — зруйнованих будинків, переселенців, потреби у швидкому відновленні житла.

Для мешканців це означає:

  • ніхто не буде виселяти силоміць;

  • пріоритет — реновація, а не знесення;

  • кожен етап проходитиме прозоро, із технічними висновками та консультаціями з власниками квартир.

Нагадаємо, будинки промерзнуть за півтора дня: хто виживе без опаленння, коли зима вдарить на повну

Раніше ми розповідали, що українцям обіцяють кардинальні реформи житлової політики

Також, електричне опалення в новобудовах обійдеться у цілий статок: забудовники затягують будівництво підстанцій