В Україні посилюється тенденція заміщення оригінальних лікарських засобів на полицях аптек препаратами власних торгових марок (ВТМ). Як зазначають у матеріалі The Pharma Media, така практика дозволяє аптечним мережам підвищувати прибутковість, водночас створюючи ризики для споживачів через можливу втрату контролю за якістю та прозорістю походження ліків.
Після того як з березня 2025 року в Україні набрала чинності заборона на маркетингові послуги для аптек (відповідно до рішення РНБО та указу Президента), низка аптечних мереж почала використовувати ВТМ як інструмент непрямої монетизації.
Під власними брендами аптеки пропонують препарати, які за візуальним оформленням та назвою імітують імпортні або незалежні продукти. У приклад наводиться бренд Baum Pharm, що позиціонується як іноземний, хоча фактично є ВТМ однієї з українських аптечних мереж.
У матеріалі The Pharma Media наголошується, що фармацевтична опіка дедалі частіше перетворюється на торговий скрипт. Зокрема, згадується випадок із препаратом Спазмолікс — аналогом Реональгону, який коштує майже вдвічі дорожче. За перший місяць продажів в аптеках мережі "Подорожник" було реалізовано у 24 рази більше упаковок Спазмоліксу завдяки цілеспрямованій рекомендації провізорів.
Пенсіонерів ощасливлять допомогою: заплатять по 4000 гривень
У всіх областях України: ТЦК запровадили важливі нововведення для військовозобов'язаних
ТЦК змінили тактику пошуку ухилянтів: на яких оголошеннях ловлять українців
Зробили ремонт у квартирі - очікуй штраф чи повістку до суду: про що мають знати українці
Аналогічна ситуація зафіксована і з препаратами на основі німесуліду, де ВТМ Даймісил і Долорсил замінюють бренд Ремесулід від виробника «Фармак», хоча всі продукти виготовляються на одних і тих самих виробничих потужностях.
На думку експертів, розширення виробництва та реалізації ВТМ стало відповіддю аптечних мереж на втрату прибутків від традиційних маркетингових контрактів з виробниками. У такий спосіб мережі фактично стають виробниками, дистриб’юторами та реалізаторами в одному ланцюгу, що дозволяє уникнути дотримання чинних обмежень та створює ризики для конкуренції, якості продукції та професійної етики.
Як відомо, заборону на маркетингові платежі було запроваджено як реакцію на стрімке й необґрунтоване зростання роздрібних цін на лікарські засоби. Одночасно частина фармацевтичних компаній добровільно знизила відпускні ціни на популярні препарати та долучилася до розробки нормативного регулювання.
У Міністерстві охорони здоров’я опрацьовується проект постанови Кабінету Міністрів, що передбачає:
-
обмеження обсягів маркетингових бюджетів,
-
передачу функції їх адміністрування безпосередньо виробникам,
-
забезпечення прозорості та ефективного контролю над ринком.
Нагадаємо, темпи інфляції в Україні зміняться: у Нацбанку розповіли, до чого готуватись
Раніше ми розповідали, що цукор не для солодкого життя: чому ціни в Україні поповзли вгору, а світові – навпаки рекордно впали
Також, у 500 гривень не вкладетеся: супермаркети різко підняли ціни на каву, вершки та цукор