Зруйноване війною житло дозволять приватизувати: компенсацію отримають не всі

Можна десятиліттями жити у квартирі, міняти труби, лагодити дах і сплачувати комуналку, а потім один російський удар нагадує: за документами житло належить державі чи громаді, а людина, яка прожила в ньому більшу частину життя, залишається лише наймачем. Поки будинок стоїть, ця різниця здається формальністю. Після його руйнування вона вирішує, чи матиме родина право на компенсацію.

Закон про компенсацію за пошкоджене та знищене майно розрахований передусім на власників. Ордер, реєстрація місця проживання, технічний паспорт і стоси квитанцій підтверджують, що людина жила у квартирі, але не роблять її власником. Оформити право після обстрілу теж непросто: якщо будинок визнали аварійним, закон забороняє його приватизацію. Виникає майже зразкова бюрократична пастка — компенсації немає, бо квартира не приватизована, а приватизувати її не можна, бо будинок зруйнований.

Що змінить законопроєкт №16012

Саме цю пастку має усунути урядовий законопроєкт №16012. Під час години запитань до уряду 16 жовтня міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін повідомив, що після ухвалення документа люди зможуть приватизувати аварійне житло, а потім звернутися по компенсацію. За його словами, уряд уже підготував необхідні зміни до підзаконних актів.

Законопроєкт зареєстрували 2 вересня 2026 року, станом на 17 жовтня він перебуває на опрацюванні в комітеті. У тексті пропонують зробити виняток для державних і комунальних квартир та будинків, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії після запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року. Підставою має бути звіт або акт обстеження. На будинки, які стали непридатними через старість чи багаторічну занедбаність, виняток не поширюватиметься.

Приватизація не означатиме автоматичної виплати. Спочатку людина має оформити право власності, а вже потім окремо подати заяву на компенсацію і пройти передбачену законом процедуру. Після ухвалення закону уряд матиме три місяці, щоб змінити підзаконні акти.

Для окупованих міст двері залишаються зачиненими

Уряд говорить лише про житло на підконтрольній Україні території — це обмеження, а не випадкова деталь. Законопроєкт залишає у переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, квартири й будинки на тимчасово окупованих територіях. Для звичайного наймача з ордером документ нічого не змінює: поки місто окуповане, оформити квартиру у власність він не зможе, а без власності не зможе вимагати компенсацію її вартості.

Мешканці Сіверськодонецька опинилися в особливо складному становищі: можливість приватизувати комунальне житло для них фактично зникла ще до захоплення міста. У справі №183/8671/25 наймачі оскаржили відмову міської військової адміністрації, але 10 червня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області відмовив у позові, пославшись на чинну заборону приватизації комунального майна на окупованій території.

Гроші в бюджеті не замінюють права на компенсацію

У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд заклав 11,5 мільярда гривень на компенсації за знищене майно — це на 700 мільйонів більше, ніж передбачено планом на 2026 рік. Але бюджетна сума не розширює коло отримувачів: якщо закон не визнає за людиною права на компенсацію вартості квартири, наявність грошей у програмі їй не допоможе.

Що можна зробити вже зараз

Насамперед варто з'ясувати, чи квартира справді не була приватизована. Якщо право власності оформили раніше, але відомостей немає в Державному реєстрі речових прав, проходити приватизацію заново не потрібно — достатньо підтвердити вже набуте право свідоцтвом, рішенням органу приватизації чи матеріалами БТІ, а потім зареєструвати його.

Якщо родина має лише ордер і залишалася наймачем, варто зберегти все, що підтверджує законне користування квартирою: копію ордера, технічний паспорт, довідки про склад сім'ї та місце проживання, заяви про приватизацію, отримані відмови, листування з міською адміністрацією. Ці документи не зроблять людину власником автоматично, але доведуть, на якій підставі родина жила у квартирі та чи намагалася оформити її до окупації.

Окремо можна подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України за категорією А3.3 «Втрата житла або місця проживання» — для неї заявник не зобов'язаний бути власником, звернутися може й людина, яка законно жила у квартирі як наймач.

Раніше портал Знай повідомляв, порожній будинок поруч із частиною: чи може військовий зайняти покинуте житло.

Також наш портал інформував, субсидію на орендоване житло переселенцям призначать навіть без договору оренди.

Більше деталей читай у матеріалі: житло за місцем служби без прописки: Кабмін схвалив зміни для військових.