Підробіток через свою картку доведе до в'язниці: БЕБ розкрило схему "грошових мулів"

Оголошення про «просту роботу без досвіду» у Telegram-каналах, соцмережах і на сайтах пошуку вакансій дедалі частіше виявляються пасткою. За ними стоять не роботодавці, а організатори злочинних схем, які шукають так званих дропів — людей, через чиї банківські рахунки прокручують незаконно отримані гроші.

У Бюро економічної безпеки України попереджають: зловмисники цілеспрямовано користуються фінансовою та правовою неграмотністю громадян, перетворюючи їх на «грошових мулів». І хоча сама людина може навіть не здогадуватися, що бере участь у злочині, відповідальність настає цілком реальна — аж до конфіскації майна та позбавлення волі.

Хто такі дропи і чому їх шукають

Дроп, або «грошовий мул» — це особа, яка свідомо чи несвідомо надає свої банківські картки, рахунки, доступ до онлайн-банкінгу, SIM-картки або персональні дані для проведення фінансових операцій третіми особами. Фактично така людина стає посередником між організаторами схеми та коштами, які треба приховати, переказати чи обготівкувати.

За даними БЕБ, через рахунки дропів проходять гроші від інтернет-шахрайства, нелегального онлайн-гемблінгу, продажу контрафакту, ухилення від податків, діяльності фіктивних фірм та відмивання злочинних доходів. Головна мета — заплутати сліди: гроші можуть проходити через десятки рахунків різних людей у різних регіонах, і тільки потім осідати в кишенях організаторів.

Як працює схема вербування

Починається все з привабливої пропозиції. Людині обіцяють швидкий заробіток без спеціальних навичок: достатньо оформити банківську картку, передати її реквізити, надати логін і пароль від онлайн-банкінгу або навіть зареєструвати ФОП. Далі — приймати перекази, переводити кошти далі або знімати готівку й передавати третім особам. За це пропонують відсоток від суми або фіксовану оплату.

Після отримання доступу до рахунку через нього починають проходити кошти невідомого походження. А згодом саме власник картки офіційно фігурує у банківських операціях і потрапляє в поле зору системи фінансового моніторингу та правоохоронців.

Хто в зоні найбільшого ризику

Найчастіше зловмисники намагаються залучити студентів і молодь, людей у складному фінансовому становищі, внутрішньо переміщених осіб, а також усіх, хто шукає підробіток без офіційного працевлаштування. Саме ці категорії найохочіше реагують на пропозиції «легких грошей».

У БЕБ наголошують: використання банківських рахунків у незаконній діяльності може мати ознаки одразу кількох кримінальних правопорушень. Залежно від обставин дії кваліфікують за статтями про шахрайство (ст. 190 ККУ), незаконні дії з платіжними засобами (ст. 200), підроблення документів (ст. 205-1), легалізацію злочинних доходів (ст. 209) та ухилення від сплати податків (ст. 212). Серед наслідків — блокування рахунків, арешт коштів і майна, штрафи, конфіскація та реальне позбавлення волі.

Як не стати дропом

Бюро економічної безпеки рекомендує дотримуватися кількох простих, але критично важливих правил:

• не передавайте стороннім особам банківські картки, реквізити рахунків та доступ до онлайн-банкінгу;
• не повідомляйте PIN-коди, CVV-коди та одноразові паролі;
• не погоджуйтеся на «роботу», пов'язану з переказами чи обготівковуванням коштів через особистий рахунок;
• уважно перевіряйте вакансії та роботодавців;
• не відкривайте ФОП або підприємства на прохання третіх осіб;
• не довіряйте пропозиціям швидкого заробітку без офіційного працевлаштування.

Що робити, якщо вас уже втягнули

Якщо ви зрозуміли, що ваш рахунок використовують у незаконній схемі, варто діяти негайно: припиніть будь-які контакти з організаторами, заблокуйте банківську картку та доступ до онлайн-банкінгу, зверніться до банку з повідомленням про підозрілі операції. Далі — подайте заяву до правоохоронних органів та обов'язково збережіть усе листування, номери телефонів та іншу інформацію, пов'язану зі схемою.

У БЕБ підкреслюють: передача банківської картки або доступу до онлайн-банкінгу третім особам не звільняє від відповідальності. Незнання походження коштів також не гарантує уникнення правових наслідків — суд розглядатиме кожен випадок окремо.

Раніше портал Знай повідомляв, як шахраї наживаються на евакуації українців.

Також наш портал інформував, що ПриватБанк незаконно списав 23 500 грн із картки клієнта.

Більше деталей читай у матеріалі: пенсіонерам доведеться змінити банк до вересня.