Будьте уважні: у поштових скриньках українців все частіше з'являються фальшиві квитанції на комуналку. На вигляд – як справжні: шапка, логотип, таблиці, сума до оплати. Але якщо не придивитися – можна переказати гроші не комунальникам, а просто до рук шахраїв.
Про ситуацію повідомив Telegram-канал "BRAMA". За їхніми даними, аферисти навчилися вправно копіювати оформлення справжніх платіжок, але змінюють банківські реквізити або просто підсовують завищені суми. Головне – щоб ви нічого не запідозрили та оплатили як завжди.
До того ж розсилають фейк не лише через паперові ящики. Помилкові платіжки все частіше приходять і на пошту, і в месенджерах, і навіть через соцмережі – особливо тим, хто підписано на сторінки комунальних служб.
Як не попастися? Ось кілька простих правил:
-
Перевірте реквізити. Знайдіть офіційні дані на сайті постачальника послуг або в його програмі. Якщо щось не збігається – не платіть.
Популярні новини заразЩо потрібно встигнути зробити до літнього сонцестояння: 21 пункт до 21 червня 2025 року
Кому не дадуть нову соцдопомогу з липня: перелік обмежень, про які варто знати вже зараз
Хотіли допомогти, але опиняться в армії: ТЦК наказали мобілізувати всіх добровольців із груп ППО
Головне за 15 червня: ТЦК більше не прийде, пенсії доведеться повернути, а крупи у супермаркетах стали небезпечними
-
Звіряйте суму. Якщо в платіжці на пару сотень більше, ніж зазвичай, чи цифри не сходяться з попередніми нарахуваннями – це тривожний дзвінок.
-
Дивіться від кого прийшло. Офіційні платіжки надходять від комунальних служб, а не від рандомних "ТОВ" або "ФОП" з підозрілими назвами.
І головне – якщо щось здається дивним, краще перевіряти ще раз, ніж потім шукати свої гроші. Шахраї зараз не сплять – особливо в період, коли і так важко.
Нагадаємо, гроші з карток масово зникають після онлайн-шопінгу: небезпека популярного маркетплейсу
Раніше ми дізналися, що 100 доларів можуть принести проблеми під час обміну: які купюри важко збути
Крім того, Знай.ua повідомляв, новий російський вірус TsarBot краде гроші через Android: маскується під звичайні програми