За рік із Німеччини до Польщі було повернуто понад 10 тисяч осіб. Найчисельнішу групу серед них склали громадяни України. Польща вже відреагувала – ситуацію вивчають на рівні держави, повідомляє inPoland.
Масові повернення: що сталося?
У період із січня 2024 року по лютий 2025 року Німеччина передала Польщі 10 343 мігрантів, які раніше перетнули польсько-німецький кордон. Ці повернення відбулися в межах дії так званих дублінських процедур, згідно з якими мігранти мають подати заяву на притулок у першій країні ЄС, куди вони прибули.
Найбільш активно така практика застосовувалась у другій половині 2024 року — лише з червня по лютий 2025-го до Польщі повернули 5 726 осіб. Ще 4 617 мігрантів були повернуті у період із січня по травень 2024 року.
Хто ці люди: статистика за національністю
За даними ЗМІ, найбільшу групу серед повернутих мігрантів склали громадяни України — 2 907 осіб. Також у списках опинилися:
Пенсіонерів обкладуть податками: у кого держава забиратиме частину виплат
Менше пільг і більше вимог: соціальну допомогу платитимуть за новими критеріями
Чоловіки можуть втратити бронювання: кому варто готуватись до мобілізації
Фальшиві гроші заполонили Україну: де найчастіше зустрічаються та які купюри підробляють
- 275 осіб з Афганістану
- 217 громадян Грузії
- 180 з Колумбії
- 154 — з Еритреї
Загалом йдеться про людей, які не отримали позитивного рішення на запит про притулок або перебували в Німеччині з порушенням міграційних норм.
Реакція поляків
Масштабність повернень викликає занепокоєння польських прикордонних регіонів. Хоча офіційні представники влади запевняють, що ситуація контрольована, у країні аналізують юридичні та соціальні наслідки такої політики.
«Ми повинні враховувати і безпекові, і соціальні аспекти. Питання — не лише в кількості, а й у механізмах, за якими ці повернення здійснюються», — зазначають джерела у польських урядових колах.
Варшава не виключає можливості перегляду процедур співпраці з Берліном у міграційних питаннях. Уряд Польщі також планує залучити інституції ЄС для додаткового аналізу ситуації, аби уникнути одностороннього навантаження на прикордонні регіони.