Шанують армію — ненавидять ТЦК: експерт пояснив, що коїться з психікою українців

Авторитетний психіатр, психотерапевт та викладач Українського католицького університету Роман Кечур пояснив, чому частина українського суспільства сприймає територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не як частину оборонної системи, а як загрозу.

В інтерв’ю виданню НВ Кечур назвав це явище стратегією індивідуального виживання, яка активізується у стані високого стресу та небезпеки.

«Якщо єдине завдання — вижити індивідуально, тоді ТЦК стають ворогами. Але якщо ми говоримо про збереження нації та держави, тоді ТЦК — це частина армії, яку ми підтримуємо», — наголосив психіатр.

Він зазначив, що у таких випадках у людей вмикається механізм психічного захисту, зокрема компартменталізація — тобто роздільне мислення, при якому особистість розділяє свою реальність на несумісні частини.

«Я патріот, я підтримую ЗСУ, але ТЦК — погані» — такий приклад мислення, за словами Кечура, є типовим проявом цього захисного механізму. Він дозволяє людині зберігати позитивне уявлення про себе, не відчуваючи внутрішнього конфлікту між підтримкою армії та небажанням мобілізації.

Кечур зазначає, що така стратегія хоч і зрозуміла, однак не сприяє збереженню суспільства як цілісної одиниці. Натомість ключовим фактором національного виживання є солідарність, об’єднання навколо спільної мети та відчуття взаємної підтримки.

«Нас рятує формування спільноти тих, хто допомагає і діє. Суспільство має бути злукованим і здатним до співпраці», — підкреслив фахівець.

Нагадаємо, начальника ТЦК, який вважає свою роботу складнішою за фронт, затримували п'яним 7 разів

Раніше ми розповідали, що "95% чекають на повістку": українцям розповіли, як вирішують проблему з мобілізацією

Також, суди переважно стають на бік ТЦК, але апеляція – на бік простих людей, - Катерина Котенкова